З депутатського столу нам щось перепало




Біда, яка віроломно та підступно увійшла в нашу країну  у вигляді сепаратизму і зовнішньої агресії, не зламала дух справжніх українців, більше того, згуртувала та, мабуть на завжди, витравила з нашої підсвідомості оте суто українське – «Моя хата з краю…». Натомість, ми поступово, але впевнено починаємо на підсвідомому рівні розуміти і відчувати, що «гуртом, і тата легше бити», а ворога – тим більше.

Гуртом можна бити, а можна й допомагати. А особливо, коли твоя допомога може врятувати чиєсь життя і, зрештою, саму твою Батьківщину.

Біда гуртує, відкриває в нас ті людські якості, які у звичайний час ми рідко застосовували.

Одна з таких якостей - благодійність.  Здавалося, стільки  років вона дрімала в нас, і раптом водночас, стала проявлятися. Волонтерський рух набув всеукраїнського розмаху. Такого патріотизму, любові до національних символів та атрибутики, Україна не знала з часів проголошення Незалежності.

Можливо усе це і є, якраз, початком нашої самоідентифікації як українців, як народу, що здатен не тільки протистояти ворогові, а й допомагати одне одному, віддаючи інколи останнє, аби врятувати ближнього.

Сьогодні навіть важко порахувати, скільки і чим, допомогло тільки наше невеличке місто, аби пришвидшити перемогу нашої армії, аби врятувати життя бійцям, які захищають державу від внутрішнього і зовнішнього ворога.

Пересічні містяни, підприємці, цілі організації та установи, навчальні заклади переказують кошти, збирають та передають матеріальні речі туди, де зараз гаряче, туди, де у цьому є велика потреба.

Та поки наші бійці-земляки відстоюють  цілістність України на фронті, тут, в тилу поруч з нами  живуть їхні рідні і близькі, які, як і усі ми чекають на повернення додому своїх батьків та синів. Живими, здоровими, та з перемогою.

Вони теж, відправивши на фронт своїх годувальників, потребують, аби про них подбали та допомогли.

І ось таку допомогу надав наш народний депутат Леонід Клімов. За списками бійців, що перебувають в зоні АТО, які було отримано  з військомату та прикордонного загону, їх рідним і близьким, а це 45 родин, доставлена додому матеріальна допомога. На ці, без перебільшення, благородні цілі Леонід Клімов виділив  90 тисяч гривень.

Така суттєва підтримка геть  не зайва, адже всі ми добре розуміємо, що й бійцям буде значно легше виконувати свій обов’язок по захисту нашої держави, коли вони знатимуть, що їхні тили, а це, насамперед, рідні та близькі їм люди, матеріально захищені.

Ми також переконані, що  родини витратять ці кошти й на допомогу своїм синам, батькам та чоловікам, які в зоні АТО відновлюють конституційний лад в Україні. 

 Залишається тільки побажати, аби наші бійці якомога скоріше повернулися до своїх родин, аби мир та спокій знову запанували в нашій Україні.


Пише Марина Майданник на сайті «Форпост-Котовськ»


Від редакції : сподіваємось, що ці кошти – не остання допомога від Клімова. Людина не бідна, нехай ділиться. Таке завжди зараховується, а як голосуватимемо, то вже інша справа.   



Создан 19 сен 2014



  Комментарии       
Всего 1, последний 3 года назад
Котовск 23 сен 2014 ответить
Уж лучше покупают за деньги, чем за пустые обещания
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником